Йошта: переваги, недоліки.
Йошта – це гібрид, отриманий німецькими селекціонерами від схрещування чорної смородини і аґрусу. Спочатку набув великої популярності, пророкували йошті великі площі насаджень, промислове вирощування і переробку, але цього не сталося. Яка ж причина? Розглянемо детальніше, і спробуємо розібратись, що це за культура.
Йошта – це великий кущ, більший за своїх батьків – смородину і аґрус, висота більше двох метрів, діаметр 2-2,5м. Отже, схема посадки для суцільних насаджень 2-2,5м. на 3м. Пагони без колючок. Гібрид відзначається потужним і швидким ростом, з живця 20см. за сезон може вирости метровий саджанець. Живці вкорінюються добре, без обробки стимуляторами коренеутворення, і навіть, при пізніх осінніх посадках. Вкорінюються і випадково нахилені до землі гілки, отже, з розмноженням йошти проблем не має.
Коренева система в кущів потужна, глибоко проникає в землю. Тому цей гібрид добре себе почуває на пісках, і на бідніших ґрунтах де чорна смородина росте погано, як бачимо до ґрунтів невибагливий, хоча як і більшість ягідників любить родючі, легкі і помірно зволожені землі. Посухостійкість кущів недостатня, навпаки — вони більш витримують перезволоження. Культура світлолюбна.
За стійкістю до грибкових хвороб йошта набагато перевищує і смородину, і аґрус, точніше, за роки вирощування ми їх на кущах не бачили. Листя темно-зелене, блискуче, схоже на агрусове, тільки більше, зеленіє до глибокої осені, без слідів борошнистої роси, антракнозу, септоріозу і інших грибкових хвороб. Обробки фунгіцидами не проводились, ягоди отримуємо екологічно-чистими, навколишнє середовище не забруднюємо. За даними дослідників йошта стійка до брунькового кліща, і до вірусу реверсії (махровості), це є істотною перевагою перед іншими ягідниками.
З шкідників вона може пошкоджуватись попелицями( частіше молоді насадження), в незначних кількостях склівкою, інколи листогризучою гусінню – личинкою аґрусового пильщика, в більшості випадків обходиться без обприскування інсектицидами.
Вказується на нищу зимостійкість, але на нашу думку вона достатня для кліматичних умов України.
В плодоношення дана культура вступає пізно, на третій, четвертий рік, перше плодоношення – пару ягідок, друге – суттєво більше. Ягоди великі, до 4г., подовгато-овальні, схожі на аґрус, повністю чорні, розміщуються по дві, три на рубець, майже одномірні. Достигають дуже пізно, можливо це плюс, ягід смородини чорної в цей час вже немає. В Західному Поліссі це кінець липня, початок серпня. Ягоди не осипаються, довго висять на кущі і можуть навіть заізюмлюватись. А от відрив мокрий, це серйозний недолік. А от смак, при повному достиганні, непоганий, без смородинового присмаку, кислуватий, десертним назвати важко — жменями йошту їсти ніхто не буде. М’якоть зелена, соковита, кісточки дрібні, при їді невідчуваються.
Ягоди можна використовувати для виробництва варення, желе, соків, вина, сушки . Продукти переробки виходять задовільні. В ягодах міститься багато мікроелементів, пектинів, вітамінів і т.д. Інформація, що вітаміну С в п’ять разів більше ніж в чорній смородині, не відповідає дійсності, його там приблизно 80- 120мг. на 100г, це на рівні поричок, агрусу.
Серйозний недолік – урожайність, вона низька. Спеціальних замірів ми не проводили , візуально видно, що родить не так щедро як смородина чи аґрус, пагони від урожаю не ломляться. Для кращого запилення неподалік від йошти має рости кущ смородини і агрусу, такі рекомендації спеціалістів.
Зазначу, що кущі йошти досить декоративні, їх можна використовувати в дизайні, в озелененні.
Mysad.ogr.ua
Тел.0994087762; 0679455394