+38067 9455 394 +38097 2231 687
info@mysad.org.ua
Волинська обл. м. Ковель

Особливості життя і загибелі попелиць

В природі налічується величезна кількість видів попелиць, близько чотирьох тисяч. Найчастіше, в наших садах і огородах, зустрічається зелена яблунева, агрусова, чорна вишнева, чорна горохова, баштанна, люцернова попелиця та ін.

Всі види попелиць дуже схожі, різняться тільки кольором і мають трохи різні розміри деяких частин тіла. Найбільшої шкоди попелиця завдає молодим рослинам сливи, груші, яблуні, вишні, смородині. Найбільш пошкоджуються саме молоді прирости. З огородніх культур страждають від попелиць всі види буряків, морква, капуста, боби та ін. За мільйони років існування, вона добре пристосувалась до умов середовища, тому захист від неї включає в себе комплекс заходів. Це винищення її обприскуванням розчином отрут, вирощування рослин стійких до шкідника, створення хороших умов для хижаків і паразитів, що знищують попелиць, виведення стійких сортів. Ці заходи зменшать кількість попелиць, а також інших шкідників, до допустимого рівня.

Для того, щоб не допустити масового розмноження попелиць, потрібно знати особливості її життя, харчування і розвитку.

Ротовий апарат попелиць називається стилет, і схожий на голку від шприца. Ним вона пробиває зовнішню оболонку листка і просовує його до внутрішніх судин. Попелиці  живиться соком, що подається з листка до коріння. З цієї причини пошкоджене листя скручується, і з часом відмирає. Попелиці перелазять на нове, молоде листя. Рослини від цього ослаблюються, ріст припиняється, урожайність зменшується. На солодких виділеннях попелиць часто поселяються сажисті грибки. Чорний липкий наліт на листі і пагонах – це вони і є. Ослаблені рослини часто добивають інші грибкові хвороби, крім того попелиці є переносником небезпечних вірусних хвороб.

Попелиці відзначається величезною плодючістю. За сезон дає від 7 до 15 поколінь. Вона має здатність народжувати живих личинок-самок без запліднення. Личинки розвиваються дуже швидко, від 8 до 14 днів, і дальше самі дають потомство – друге покоління. А от плодючість попелиць і швидкість розвитку залежить від якості харчування, а точніше, від якості соку. Чим більше в соці вуглеводів і азотистих сполук, тим попелиці розмножується швидше. Якщо сік в лиску не «смачний», вони живиться ним неохоче, цикл розвитку уповільнюється, розмноження може зовсім припинитись. Шкідливість її, в такому випадку, найменша.

Підживлення рослин швидкодіючими мінеральними добривами призводить до різкого підвищення кількості азотистих сполук, тому на рослини перекормлені азотом завжди нападають попелиці. Органічні добрива діють повільніше, поживні речовини в них більш збалансовані, умови розвитку попелиць, на рослинах, гірші. Але вона має добру пристосованість, і виділяє спеціальні ферменти і гормони, під дією яких, сік міняється на користь попелиць.

Проте, вони живиться тільки на молодих приростах і молодому листі. З другої половини вегетації листя грубіє, і сік стає не придатним для харчування. В попелиць з’являються крилаті самки, які перелітають на рослини інших родин, і там засновують нові колонії. Восени, заплідненні самки відкладають яйця на рослину-хазяїна, де вони і зимують. В основі бруньок смородини часто можна побачити чорні блискучі яйця агрусової тлі, особливо на верхівках пагонів. Деякі види попелиць все життя паразитують тільки на одній рослині.

Попелиці живуть в тісному симбіозі з мурахами. Мурахи живляться солодкими виділеннями їх, а попелиці розселяються мурахами, і мурахи захищають їх від хижаків. Це стосується безкрилих попелиць. Наші попелиці мають крила, і самі добре розселяються, хоча, можливо, мурахи їм в цьому допомагають. Отже, якщо по стовбурах дерев, чи пагонах ягідників, чи по землі, де посходили огородні культури, снують мурахи – це сигнал, що там вже є попелиці. Уважно оглянувши рослини, не великі купки їх можна побачити на молодих верхівках або під листям. В цей час необхідно провести перше обприскування. Ні в якому разі не треба чекати поки поскручується листя. Наші мурахи ніби не захищають тлю від хижих комах, але вони і їх личинки з’являються пізніше, і масово виїдають попелиць вже пізніших поколінь. Обприскувати найкраще біопрепаратами. Для актофіту, ще захолодно – препарат найкраще діє при +28 і більше. Гаупсин діє при +18 і більше. Якщо холодніше прийдеться отрутохімікатом, або власноруч притовленим відваром. Якщо, поглянути дозування препаратів, то побачимо, що для попелиць даються найвищі дози. Смокчучий тип харчування ускладнює боротьбу. Якщо, верхівки пагонів вже закручені, то їх найкраще обламати і винести за межі ягідника, або закопати. Тоді при повторній появі попелиць обприскати біопрепаратом.

Зменшення кількості попелиць, призводить до зменшення чисельності мурах. Боротьба з мурахами справа марна. Мурашник буває під кожним кущем, під кожним деревом, і розміщений під корінням, на глибині 20-30см. Шкоди рослинам мурахи, ніби, не завдають, а от користь від них велика, тому їх знищувати не треба.

Зменшити кількість попелиць нам допомагають хижі комахи. Найативніше їх поїдають сонечка і їх личинки, личинка златоглазки, жуки жужелиці, личинки мух-сирфід, хижі оси та ін. В попелиць відкладають яйця багато наїзників. Попелиці гинуть у великих кількостях.

Більшість хижих комах зимує під опалим листям, під мульчею. Хто згрібає восени листя, може побачити під ним велику кількість сонечок, які тут вирішили зимувати. Без опалого листя вони загинуть. Тому листяний опад, мульча на ділянці мусять бути обов’язково. Виходячи з сплячки, більшість хижих комах на живиться нектаром на ранньоквітучих кісточкових, на цвітові злакових трав, також полюбляють нектар з дрібноквіткових зонтичних, гречки, гірчиці. Якщо цього не має на ділянці, хижі комахи масово гинуть від голоду. Дальність польоту хижих комах, в цей час, обмежується 100-200м.

Стійких до попелиць сортів дуже мало. Більшість цінних в господарському значені сортів потерпають від цього шкідника.

Отже, щоб зменшити шкідливість попелиць, а також інших шкідників необхідно:

Не допустити масового розмноження ранньою весною, тобто провести обприскування в стадії невеликих купок тлі. Обприскувати потрібно малотоксичними препаратами. Найновіші препарати групи неонікотиноїдів –  актара, каліпсо, конфідор –  системної дії, вони накопичуються в листках і стеблах рослин, і роблять їх отруйними для шкідників. В такому вигляді вони безпечні для хижих комах і бджіл. Якщо препарат попадає на корисну комаху при обприскувані, вона може загинути. Для системних препаратів необхідно враховувати строк очікування. Їх найкраще застосовувати після збору ягід. Перевищувати дозування препаратів не можна. Препарати необхідно чергувати, щоб не викликати звикання в шкідників.

Необхідно робити збалансовані підкормки рослин, не перекормлювати азотом. Органічні землероби підживлюють рослин тільки приготовленим компостом, і не мають проблем з шкідниками і хворобами. Наявність листового опаду, мульчі забезпечить перезимівлю корисних комах, а поодинокі дерева аличі, терну, різноманітні трави забезпечать їх кормом.

Рослини з різким запахом також відлякують тлю. В середині літа, також, необхідно зкошувати бур’яни, на яких знаходять притулок попелиці.

Повністю винищити попелиць ніколи не вдасться, але і не потрібно. Ними живляться багато комах-запилювачів, хижі комахи, комахи-паразити, для існування яких необхідна невелика кількість попелиць. В природній ланці харчування їй відводиться певна роль. В співіснуванні з попелицями, головне не винищити корисних комах і не допустити їх масового розмноження ранньою весною.

Leave a Reply

XHTML: You can use these tags: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>